
День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.
День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.) Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну Республіку було проголошено в листопаді 1918 р. Процес об'єднання України завершився 22 січня 1919 р.
Сьогодні, після двох десятків років Незалежності, проблема соборності України є, на жаль, не менш актуальною…..
З метою формування національної свідомості школярів, виховання у них почуття патріотизму та з нагоди відзначення Дня Соборності України в КЗ Підгородненський НВК № 4 з 22 по 26 січня 2018 року організовано та проведено ряд заходів:
-єдиний урок «Час історичного вибору»;
-виховні години: «Україна – держава соборна, одна на всіх, як оберіг»;
-книжкова тематична виставка літератури в шкільній бібліотеці “Соборна Україна: від ідеї до життя”;
-виставка малюнків «Я славлю рідну Україну!»;
-усний журнал «Україна – соборна, незалежна держава»;
-перегляд відеофільму «Соборна мати – Україна: одна на всіх, як оберіг».










В Україні 22 січня в честь проголошення злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в 1919 році відзначається День Соборності
Сто років тому, 22 січня 1918 року, IV Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність УНР.
Роком пізніше, 22 січня 1919-го, у Києві на Софійській площі був оприлюднений Універсал Директорії Української Народної Республіки, так званий Акт Злуки про об'єднання українських земель в єдину Україну.
Так склалося, що впродовж століть українці були позбавлені власної державності. Після більш як століття по ліквідації Гетьманщини територія України була поділена між двома імперіями (частина належала Російській, а частина - Австро-Угорській), України як такої просто не існувало на політичній мапі світу.
На фото: проголошення Акта Злуки на Софійській площі у Києві
Величезні історичні зміни, що відбулися на початку ХХ століття на Європейському континенті, зокрема події Першої світової війни, мали своїм наслідком і розвал здавалося б непереможних імперій. Так, унаслідок розвалу Російської імперії на східноукраїнських землях постала нова держава - Українська Народна Республіка (УНР), а на західноукраїнських після краху Австро-Угорщини - Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР).
Як відомо, 17 березня 1917 року в Києві була створена Українська Центральна Рада. За весь час свого існування вона видала чотири Універсали, які і визначили етапи Української держави - від автономної до незалежної.
Своїм І Універсалом 23 червня 1917 року УЦР фактично проголосила автономію України. Потім сформувала Генеральний Секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком - перший уряд України.
Другий Універсал - 16 липня 1917 року - був своєрідним кроком назад, компромісом із російським Тимчасовим урядом. Він проголошував, що остаточно форму автономії України буде вирішено Установчими зборами Росії.
Після більшовицького перевороту в Петрограді Центральна Рада ІІІ Універсалом 20 листопада 1917 року проголосила створення Української Народної Республіки, а IV Універсалом визначила її як «самостійну, ні від кого незалежну, вільну суверенну державу українського народу».
З розпадом Австро-Угорської імперії, 18 жовтня 1918 року у Львові сформувалася Українська Національна Рада. Наступного дня вона проголосила, що східна Галичина, північна Буковина та Закарпаття «творять цілісну українську територію». 13 листопада у Львові було проголошено про створення Західно-Української Народної Республіки.
1 грудня 1918 року Директорія і делегація ЗУНР підписали перший, не лише міждержавний, але й взагалі від початку Української революції, договір («Передвступний договір»), у якому, зокрема, зазначалося: «Західно-Українська Народна Республіка заявляє цим непохитний намір злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою, значить, заявляє свій намір перестати існувати як окрема держава, а натомість увійти з усею своєю територією і населенням як складова частина державної цілісності в Українську Народну Республіку...».

22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки українських земель в єдину Україну, яким утверджувалось об'єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР в єдину соборну Українську державу.
У тексті Акта, зокрема, зазначалося: «Віднині зливаються в одно віками відірвані одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка». ЗУНР отримала назву Західна область УНР (ЗОУНР). Скликаний Директорією Трудовий Конгрес України, в роботі якого взяли участь також 48 делегатів від ЗУНР, наступного дня затвердив Акт Злуки. Передбачалося скликати Установчі збори, що мали утворити єдину владу Республіки.
Вже на кінець 1919 року українська державна єдність розвалилася. Соборність було зруйновано, а за цим відбулася і цілковита втрата національної державності.
Однак попре це, день 22 січня 1919 року залишився в пам'яті українського народу.

|